Дієприкметниковий зворот – Що таке дієприкметниковий зворот?

Дієприкметникови зворот – це компонент мови, що складається з дієприкметника та залежного слова. Українська мова багата різного роду конструкція, здатна ускладнювати речення і робити їх більш докладними та яскравими. Завдяки таким конструкціям можна не тільки точніше передати авторську думку та висловити загальну ідею, але й зробити опис більш точним та насиченим. Використання дієприкметникового звороту допомагає усунути неясність у реченні, уникнути повторень та надати висловлюванню книжкового характеру. Розглянемо, що таке дієприкметниковий зворот, коли він виділяється комами на письмі, і як з ним працювати.

Дієприкметник та дієприкметниковий зворот

Дієприкметниковий зворот - Що таке дієприкметниковий зворот?

Дієприкметник – це самостійна частина мови або особлива форма дієслова, яка позначає ознаку предмета за дією та відповідає на питання прикметника. Вони бувають дійсними та пасивними. У першому випадку дія відбувається самим учасником, а у другому дія здійснюється над предметом або людиною.

Дієприкметниковий зворот – це причастя із залежними словами, які вводяться в речення і виконують роль додаткової ознаки дії, що чиниться будь-ким або чимось.

Що ж таке дієприкметниковий зворот в українській мові? Це причастя із залежними словами. Їх може бути від одного до кількох слів, пов’язаних один з одним загальною ідеєю та змістом. У дієприкметниковому звороті завжди є:

  • Головне слово (причастя);
  • Визначається слово (слово, від якого залежить дієприкметниковий зворот)

Дієприкметникові звороти відповідають ті ж питання, які зазвичай задаються причастям:

Який?Що робить?Що зробив?

Для спрощення пошуку речень із дієприкметниковим зворотом достатньо запам’ятати питання, форму конструкції (причастя + залежне слово) та основні частини мови, які найчастіше використовуються у подібних конструкціях.

Залежними словами можуть стати:

  • Іменники (танцюючі діти);
  • Займенники (підписаний нами договір);
  • Прислівники (кватирка, навішена криво)

Вкрай рідко залежними словами можуть стати чисельні або прикметники, але такі випадки можуть зустрічатися.

Розглянемо приклади дієприкметникових зворотів у реченнях:

  1. Кішка, що грала з м’ячиком, бігала з кута в куток;
  2. Граюча у футбол команда;
  3. Мишко, що спіймав у лісі їжака, був радий і натхненний;
  4. Оповідання мисливця, що так налякало дітей, виявилося вигадкою;
  5. Хлопчик, який грає в теніс на вулиці, привернув мою увагу;
  6. Іграшка, втрачена Машею, знайшлася за тиждень;
  7. Місяць, слабо освітлюючи ліс, ховався за черговою гілкою.

Як визначити дієприкметниковий зворот

Дієприкметниковий зворот - Що таке дієприкметниковий зворот?

Як знайти дієприкметниковий зворот? Насправді жодних складнощів із цим завданням немає. Достатньо дотримуватися класичного алгоритму пошуку:

  • Задаємо питання і знаходимо у реченні причастя;
  • Задаємо питання від причастя до навколишніх слів. Якщо вони відгукуються це питання, вони залежні;
  • Звертаємо увагу на наявність залежних слів у тих слів, які залежать від причастя;
  • Звертаємо увагу на коми, що оточують речення.

Приклад

Сходи,  усипані білим вапном , були обгороджені.

  • Посипана – причастя.
  • Усипана чим? – вапном. Це – залежне слово.
  • Вапном яким? – Білим.
  • Дієприкметниковий зворот – усипані білим вапном. Він відокремлений комами з двох сторін, оскільки залежне слово стоїть на самому початку.

Щоб знайти дієприкметниковий зворот, ставте питання та звертайте увагу на суфікси та загальні конструкції речення.

Як підкреслюється дієприкметниковий зворот

Дієприкметниковий зворот завжди підкреслюється хвилястою лінією , оскільки він відповідає питанням (який?) і є визначенням. У реченні він виконує саме цю роль. Під час розбору дієприкметниковий зворот рекомендується виділяти відразу, щоб було простіше працювати з членами речення, що залишилися.

Звідси виходить відповідь на запитання “Яким членом речення є дієприкметниковий зворот?” – Це визначення. Під час аналізу його необхідно виділити візуально (у різних школах можуть зустрічатися різні методи виділення) і підкреслити хвилястою лінією.

Як і коли  відокремлюється дієприкметниковий зворот

Набагато складніші справи з відокремленням дієприкметникових зворотів. Усі дієприкметникові звороти виділяються комами, але є правила, якими вони відокремлюються.

Відокремлення – це виділення дієприкметникових зворотів комами. Дієприкметниковий зворот майже завжди виділяється комами, що дозволяє знаходити їх у тексті різної складності досить швидко. Але є й певні складнощі:

  • Не завжди дієприкметникові звороти виділяються комами з обох сторін;
  • Іноді вони взагалі не виділяються.

Розглянемо, коли дієприкметниковий зворот виділяється комами, а коли ні:

  1. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після слова, він відокремлюється;
  2. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед словом, він не відокремлюється.

Приклад

  1. Куплена мамою іграшка лежала на столі;
  2. Іграшка, куплена мамою, лежала на столі;
  3. На столі лежала іграшка куплена мамою.

Речення можна змінювати без втрати змісту, переміщуючи дієприкметниковий зворот будь-яку його частину. У першому випадку його не потрібно виділяти комами, тому що зворот стоїть перед визначальним словом.

Але існують і додаткові умови, які можуть вплинути на виділення дієприкметникового звороту комами. Ці моменти потрібно запам’ятати, щоб не допускати помилок.

Дієприкметниковий зворот відокремлюється незалежно від його місця у реченні, якщо виконується будь-яка з наступних умов:

  • дієприкметниковий зворот відноситься до особистого займенника (я, ти, він, він, він, вони);
  • дієприкметниковий зворот має додаткове обставинне значення (причинне, умовне, відступне);
  • дієприкметниковий зворот відірвано від визначеного слова іншими членами речення.

У цих випадках дієприкметникові звороти обов’язково потрібно виділяти комами, навіть якщо вони стоять на початку речення.

Приклад

  • Стривожена, мама відчинила вікно. Мама відчинила вікно (чому?), бо була стривоженою. Причастя у цьому реченні додає причинну обставину.
  • Насторожене  гучними звуками, що видаються лісниками,  щеня  кинулося геть. Залежне від дієприкметника слово досить далеко.
  • Наляканий гучним звуком, я кинувся у бік будинку. У цьому реченні є особистий займенник.

Знання особливостей виділення дієприкметникових зворотів дозволить швидко вирішувати найскладніші завдання. Вивчіть правила та запам’ятайте алгоритм пошуку обороту у реченні.

Відео по темі дієприкметниковий зворот