Зміст
- 1 Що таке фразеологізми
- 2 Ознаки фразеологізмів
- 3 Види фразеологізмів
- 3.1 Крилаті вирази їх значення
- 3.1.1 “Витати в хмарах”
- 3.1.2 «Триматися на плаву»
- 3.1.3 “Життя б’є ключем”
- 3.1.4 «Не вірити своїм очам»
- 3.1.5 “Як дві каплі води”
- 3.1.6 “Крига зрушила”
- 3.1.7 “Повертатися як білка в колесі”
- 3.1.8 «Де наша не пропадала»
- 3.1.9 “Не розлий вода”
- 3.1.10 “Вішати лапшу на вуха”
- 3.1.11 «Встати не з тієї ноги»
- 3.1.12 «Стрільце з блакитною облямівкою»
- 3.1.13 «Кидати слова на вітер»
- 3.1 Крилаті вирази їх значення
Багато хто з нас з часів школи вже забув складне визначення «фразеологізми», хоча ми щодня користуємося ними при спілкуванні, навіть не помічаючи цього. Сьогодні говоримо про те, що таке крилаті вирази, звідки вони взялися і чому добре їх знати та вживати у мові.
Що таке фразеологізми
Це стійкі висловлювання із двох і більше слів, у яких під час заміни чи перестановки їх місцями втрачається сенс. Наприклад: «зарубай собі на носі», тобто запам’ятай, ця інформація дуже важлива.
Цікаво, що якщо перекласти фразеологізм іншою мовою, то вийде просто набір слів та іноземний співрозмовник нас, швидше за все, не зрозуміє. Тому якщо захочеться сказати, що ми, наприклад, стали сьогодні «ні світло ні зоря», краще скористатися фразеологічним словником, в якому будуть приклади правильного перекладу найвідоміших стійких виразів української мови.
Але хто ж вигадав ці чудові вислови? Коли й звідки взялися? Точної відповіді про походження фразеологізмів немає. Швидше за все, вони виникли разом із промовою. Якщо звернутися до історичних фактів, серед лінгвістів, котрі вивчали фразеологію, можна зустріти імена: А. А. Шахматова, В.В. Виноградова, Д.М. Шмельова, В.П. Жукова, В.М. Мокієнка. А родоначальником теорії став лінгвіст із Швейцарії Шарль Баллі.
Вони займалися вивченням крилатих виразів і помічали, що з’являлися в ході історії. Наприклад, люди на Русі колись ходили в одязі з дуже довгими рукавами до 140 сантиметрів у довжину, і якщо забували їх повертати, то працювати було неможливо. Так з’явився вислів «працювати абияк».
Ознаки фразеологізмів
Вчені-лінгвісти склали свій перелік особливостей, які відрізняють фразеологізми від звичайних виразів:
1. Стійкість
Слова у крилатому виразі не можна замінити без втрати змісту. Загальне посилання фрази логічно випливає зі складових її слів. Давайте розглянемо на прикладі. Візьмемо вислів «кіт наплакав», що значить дуже мало і спробуємо пограти зі словами:
- кіт мало з’їв (про кота);
- кіт мяукал (знов про кота);
- кит наплакав (про кита, який зробив багато води).
Виходить якась нісенітниця, яка може вживатися у звичайній мові тільки у вихідному значенні, а не як фразеологізм. Жодного переносного сенсу тут уже немає.
2. Складаються з двох і більше слів
Наприклад:
- «Окрім рукава» – погано, ліниво;
- «Все дарма» – все одно, без страху;
- «Хоч кулею покати» – нічого немає, порожньо;
- «Бити байдики» – байдикувати.
3. Відтворюваність
Фразеологізми не вигадуються на ходу, а зберігаються в нашій пам’яті, в потрібний момент «випливаючи» для надання виразності нашої мови. Тому, якщо хочете, щоб ваша дитина мала багату мову, прищеплюйте їй любов до читання з ранніх років.
4. Співвідносяться з певною значною частиною мови
Фразеологізми співвідносяться з іменниками, дієсловами, прислівниками, прикметниками, вигуками і т.д. Дієслівні фразеологізми, що найчастіше зустрічаються, які не ускладнені оціночними значеннями. Наприклад: “крутитися як білка в колесі”, “валяться в ногах”, “вставляти палиці в колеса”.
Це означає, що це слова у крилатому вираженні виступають у ролі одного члена речення. Наприклад, поставимо запитання «що ти робиш?». Якщо відповісти «б’ю байдики», то фразеологізм буде присудком.
Також фразеологізм може заміняти одне слово, виступати як синонім. Наприклад, слова «точно, однаково» можна замінити фразеологізмом «слово в слово».
Види фразеологізмів
Якщо й розбиратися з крилатими виразами ґрунтовно, варто згадати уроки української мови у школі. Але ми не писатимемо про складні терміни, а розповімо про види фразеологізмів зрозумілою мовою.
Отже, бувають фразеологізми:
- Ідіоми – сенс цих виразів зберігається лише у незмінному вигляді. Наприклад, “поклавши руку на серце”, “душа в душу”, “душа не лежить” та ін.
- Єдності – завдяки окремим словам зміст цих фразеологізмів стає зрозумілим відразу. У цих висловлюваннях навіть можна замінювати слова та перекладати їх іншою мовою – все буде зрозуміло. Наприклад, в обороті “закопати талант у землю” можна легко замінити “землю” на “пісок”.
- Поєднання – це теж стійкі звороти, але їхній сенс впливають ключові слова, які можна замінити синонімами. Наприклад «потопити погляд», «жах бере». Приклад: можна сказати “відвести погляд”, “паніка бере”.
Крилаті вирази їх значення
“Витати в хмарах”
Перебувати у своїх думках, не помічаючи, що відбувається довкола.
«Триматися на плаву»
Йти до своєї мрії, мети, діяти, незважаючи на складні обставини.
“Життя б’є ключем”
Щодня насичений яскравими подіями та не схожий на попередній.
«Не вірити своїм очам»
Здивуватися, сумніватися у реальності того, що відбувається.
“Як дві каплі води”
Дуже схожі.
“Крига зрушила”
Почалися зміни, справа пішла.
“Повертатися як білка в колесі”
Багато працювати або мати багато клопоту.
«Де наша не пропадала»
Здатність знаходити вихід із будь-яких ситуацій.
“Не розлий вода”
Сильно кохати, міцно дружити.
“Вішати лапшу на вуха”
Обманювати, брехати, уникати відповіді.
«Встати не з тієї ноги»
Прокинутися у поганому настрої.
«Стрільце з блакитною облямівкою»
Так кажуть, коли хтось легко отримує те, що не заслуговує.
«Кидати слова на вітер»
Не відповідати за свої слова, дії, вчинки. Не виконувати обіцяне.
Найчастіше буває недостатньо простих слів, щоб висловити свою думку точно і емоційно. Фразеологізми допомагають нам точніше передати своє ставлення до того, що відбувається, а мова стає живою, насиченою та образною.
Також крилаті вирази можуть використовуватися як синоніми, які ефектно замінять звичайні слова. Наприклад, краще висловитися «майстер на всі руки», ніж «багато чого вмію». Або «працював не покладаючи рук», аніж «працював довго». Грамотне вживання фразеологізмів у повсякденному спілкуванні свідчить, що людина добре володіє мовою.