Прислівники на -О(-Е), утворені від якісних імен
прикметників, можуть мати ступеня порівняння:
тіл високо – злетів вище, злетів вище, злетів
вище всіх. У прислівників є два ступені порівняння: порівняти-
тільна і чудова.
Порівняльний ступінь прислівників має дві форми – просту
та складову. Проста форма порівняльного ступеня утворюється
за допомогою суфіксів -ЕЕ (-ЕІ), -Е, -ШЕ від вихідної форми на-
мов, від якої відкидаються кінцеві -О (-Е), -КО: зробив
боляче – хворіло (її), стало легко – легше, відчинив тонко –
тонше.
Складова форма порівняльного ступеня прислівників – це сумісність.
танення слів більш і вихідної форми прислівника, наприклад: відчинив
більш тонко, ставився уважніше.
Чудовий ступінь прислівників має, як правило, склад-
ну форму, яка є поєднанням двох слів —
порівняльного ступеня прислівника та займенника всіх (всього): зде-
гав найкраще.
Утворіть від даних прислівників форми простої порівняння.
ного ступеня. Виділіть суфікси, за допомогою яких
утворено порівняльний ступінь. Підкресліть чергуються
приголосні в корінні слів.
Зразок: високо – вище.
1. Граціозно, впевнено, неприборкано, стійко, велично-
але, красиво, схвильовано, енергійно, зручно.
2. Гаряче, голосно, дорого, дзвінко, міцно, суворо, сухо, тихо,
просто, різко, яскраво, круто, твердо, часто, дешево.
3. Близько, гладко, рідко, коротко, низько, рідко, вузько, солод-
ко, високо, широко.
Випишіть прислів’я спочатку з порівняльної сте-
співом прикметників, а потім з порівняльною
ступенем прислівників. Підкресліть слова, вживані у формі
порівняльного ступеня, як члени речення. Виділіть в порівнянні
ниткового ступеня суфікси.
- 1. Людське слово стріли гостріше.
- 2. Більше слухай, по-
- менше кажи.
- 3. Ле..че друга пот..рять, ніж знайти.
- 4. Живе
- слово д..роже мертвої літери.
- 5. І ліс шумить дружніше, коли де-
- рев багато.
- 6. Дим вітчизни св. тлі чужого вогню.
- 7. На чу-
- ж боці батьківщина м..лей подвійно.
Зверніть увагу!
Форми порівняльного ступеня прислівників та якісних
прикметників збігаються у вимові та написанні.
Щоб не змішувати подібні форми цих частин мови, треба
враховувати, що:
| Прикметник | Прислівник | |
| Позначає | ознака предмета | ознака дії |
| Відноситься | до іменника | до дієслова |
| Відповідає на питання | який? яка? яке? | як? яким чином? |
| У запро- ні є | присудкам | обставиною |
| приклад | Наше озеро (яке?) глиб- ж річки | Аквалангіст пірнув (як?) глибше розставлених мереж |
Спишіть речення, визначте, якою частиною мови
є виділені слова у реченнях.
1. Мій брат вищий за мене. 2. І ліс шумить дружніше, коли де-
рев багато. 3. Пароплав не стоїть уже на місці, а йде далі.
4. Дзьоб у пелікану більш місткий, ніж у інших птахів. 5. Все
вище та вище піднімалися альпіністи. 6. Ілюстрації у новій
Книзі красивіше, ніж у попередній. 7. Ваша посмішка сумніша
моїй. Ви розповідаєте сумніше, ніж я. Сумніше за всіх дівчат-
ка, що сидить біля вікна. Найсумніше відчував себе я.
184. Складіть та запишіть з такими словами перед-
становища з прислівниками та прикметниками у порівняльній
ступеня.
Важче, дружнє, голосніше, нижче, ширше, прозоріше, світліше.
1) Напишіть твір-мініатюру, порівняйте зиму
? та літо. У своєму тексті використовуйте прислівники та додатки.
тільні у формі порівняльного ступеня.
2) Складіть невеликий текст «Мій друг і я» («Моя подруга
і я»), вживши прикметники та прислівники у порівняльній або
чудового ступеня.
Перекладіть текст з української мови на російську. Пе-
V? запишіть ревод. Визначте ступеня порівняння прислівників,
їх форму та спосіб освіти. Порівняйте способи освіти
ступенів порівняння прислівників у російській та українській мовах.
Сходження на Говерлу нам здалося спочатку приємною про-
гулянкою. Милуючись краєвидами Карпат, ми дихаємо на повні
груди запашним повітрям, жартуємо. Але чим вище піднімаємо-
ся, тим повільніше починаємо рухатись. Лямки рюкзаків щодалі
сильніше в’їдаються в плечі, а ноги, здається, поволі наливають-
ся свинцем.
Найважче долаються останні півкілометра. До вершини вже
зовсім близько, але сили вичерпалися: тяжко дихати, колотить-
ся в грудях серце, тремтять ноги. Дехто не витримує і сідає.
І ось — вершина. Найтяжче позаду. Ми стаємо в коло і радіс-
но співаємо «Червону калину». Відсталі поспішають до нас.
(Із журналу)
Зробіть морфологічний аналіз 2-3 прислівників.
НЕ з прислівниками на О і Е пишеться разом:
1) якщо слово не вживається без НЕ: безглуздо’,
2) якщо прислівник з НЕ може бути замінено синонімом без
НЕ або близьким за значенням виразом: говорив нещиро
(фальшиво).
НЕ з прислівниками на О та Е пишуть окремо:
1) якщо у реченні є протиставлення із союзом А:
не добре, а погано’,
2) якщо до прислівника ставляться слова далеко не зовсім не зовсім
ні, нітрохи не, нітрохи не, ніколи не: зовсім не цікаво; не
по-товариському (не на О, Е).
Поспішайте поєднання слів, розкриваючи дужки. Поясни-
5 ті умови вибору орфограм.
1. (Не)припустимо різкий тон; відповісти (не) обдумано;
рішення (не)продумано; розрахувати (не) точно; розрахувати
(Не) точно, а приблизно; запитати (не) голосно, а тихо;
(Не) цікаво відзначити; (Не) бачено урочистий парад;
писати (не)дбайливо; приїхати (не)очікувано; (не) шалено супро-
тивляться ворогові.
2. Нікому (не) відомо; наблизитися (не)помітно; (неіс-
кренне зітхнути; (не) цілком серйозно ставитися до справи; вести
себе (не)вимушено; (не) організовано провести збори;
відповідати (не) впевнено; говорив (не) голосно, але тихо; триматися
(Не) обурливо; вчинити (не) обдумано; (не) повільно прийняти
заходи; (Не)відомо змінитися; (Не) високо, а низько.
Складіть 4-5 речень з даними словосполученнями.
Складіть речення з парами слів. Поясніть
умови написання НЕ з прислівниками.
Не яскраво – неяскраво; не довго – недовго; не ясно – неясно; не
добре – недобре; не розумно – нерозумно; не справедливо
несправедливо.
Підкресліть слова з приставкою НЕ- як члени пред-
I” ложения. Якою частиною мови є кожне з них? Зде-
гавкає фонетичний розбір слова заперечення.
1. Зимн..е сонце (не) ласкаво. (Не) ласкаво зустрів ліс дитини
тишок. 2. (Не)помітно прош..л у лісі день. Після чищення.. пляма
на пл..ще (не)помітно. 3. Сергій стрибнув вгору (не) високо. Мо-
лод..ньке деревце (не)високо. 4. Заперечення (не)уб..дільно.
Коля виправдовувався (не)переконливо.
Спишіть прислів’я та народні прикмети, вставляючи
пропущені літери та розкриваючи дужки. Поясніть умовно-
ня вибору орфограм.
1. Якщо кулик летить з болота в поле і (не) замовкне кричить,
незабаром буд..т дощ. 2. (Не)довго думав, та добре говор..л. 3. Пе-
ред (не) нагодою шулі кружляють..ся (не) спокійно. 4. Полівки
ро..т свої нори (не)далеко від поверхні землі — до снігової
зими. 5. (Не)багато синичка їсть-п..є, а весело живе. 6. Соловей
(не) замовкнула всю ніч співає — до ясної погоди.
Перекладіть текст російською мовою. Переклад запишіть.
Підкресліть слова з НЕ, визначте, якими частинами мови
являються ці слова.
Отаким був мій дідусь
Коли я їздив на канікули до дідуся й бабусі, мене щоранку
пробуджувало гупання рухавки. Дідусь і мене навчив деяких ре-
чей, а особливо — присідати на одній нозі. Недарма він це лю-
бив показувати іншим, навіть коли вже мав за 85 років. На жаль,
я не займався рухавкою з таким завзяттям, як він. У ті часи ді-
дусь сидів цілий день за робочим столом у своїй малюсінькій кім-
наті й цокав невпинно на старій друкарській машинці.
Я завжди дивувався дідусевій дисципліні. Навіть у глибо-
кій старості, маючи вже за 90, він незмінно сідав за робочий стіл
і працював неабияк. Відволікався хіба що на поїздки на пошту,
на догляд за садком-городом чи на прийняття гостей.
(За Ю. Ткачем)
Розкажіть про способи освіти прислівників, ужитих
у тексті.
У негативних прислівниках під наголосом пишуть при-
ставку НЕ-, а без наголосу – НІ-: ніколи (під удар.);
ніколи (без удару).
Спішіть, розкриваючи дужки. Поясніть умови ви-
орфограм.
1. (Н..)де не зустрінеш; (н..) чим не цікавився; (н..) з ким
не радився; (н..)як не міг зрозуміти; (н..) мало не хвилювався;
(н..) про кого не розповідав; (н..) коли (н..) кому ні в чому не відка-
кликав.
2. (Н-.)скільки не здивувався; (н..) мало не жалкував про свою
поїздці; (н..) коли (н..) звідки не отримував листів; допомоги чекати
(н..) від кого; (н..) до кого не звертатися; (н..) з кого запитувати;
(н..) коли ні на кого не ображався; (н-.)скільки не турбувався;
(н..) чому не забути; кроку (н..)де ступити.
193. Спишіть речення, вставляючи пропущені літери
та розкриваючи дужки. Поясніть правопис НЕ та НІ.
Поясніть умови вибору орфограм. Зробіть синтаксичний
розбір пропозицій.
1. Ні кісточкою (н..) де (не) міг я поживить..ся (І. А. Кри-
лов). 2. Сторож (н..) чого (не) чув. 3. Вітер (н..) як (не) зірве
останній л..сток з дуба. 4. (Н..)який звук зовні (не)дох..дил
у далеку кімнату. 5. Горобець..і (н.-)скільки (не)б..ялися насту-
холодів, що пили. 6. (Н..)у кого з туристів (не)ок..залося за-
пас..ний коробк.. спіч..к.
Перекладіть з української мови російською. Переклад
запишіть. Порівняйте написання НЕ і НІ в прислівниках і ме-
кошти в українській та російській мовах.
Ніде нікого не побачив; нема де зупинитись; ні про що не роз-
питував; анітрохи не шкодував; ні з ким не зустрівся; нема куди
податися; ні від кого не чув; нізвідкіля не чути голосів.
З 2-3 словосполученнями складіть речення.
Спишіть речення, вставляючи пропущені літери
s і відкриваючи дужки. Вставте відповідні за змістом від-
негативні прислівники. Поставте в них наголоси та позначте при-
ставки. Поясніть умови вибору орфограм. Які пропозиції-
ня відповідають даним схемам?
[ ]’ (Коли …).
Зробіть синтаксичний аналіз першого речення; най-
дите слово, у якому всі згодні тверді.
1. Петя заблукав у лісі, але… (не)і..лякався. (Н. ^ скільки-
до груп р..бят пішли пошуки Пет.. . 2. Хлопчик р..шил …
(не) йти, а чекати, коли наступ..т ранок. Сп..шити було …, і Петя
устро..л собі ночівлю. 3. Пет., все … було вчить..ся орієнтувати-
ся на місцевості …… більше він (не) піде в ліс, поки (не) нав.
шукати дорогу.
Слова для довідок: анітрохи, анітрохи; нікуди, нікуди;
ніколи, ніколи.