Зміст
Анна Герман, пісні якої знайомі не тільки людям старше 50-ти, а й молоді завдяки біографічному серіалу «Анна Герман. Таємниця білого ангела» (2012), залишила яскравий слід в історії естради. Її незвично чистий і ніжний голос — лірико-колоратурне сопрано — перетворював музичні композиції на пісню душі. Згадаймо хіти Анни Герман.
Польська співачка Анна Герман набула широкої популярності в Радянському Союзі 1970-х рр. Німкеня за походженням (точніше — голландка), Анна Герман народилася в узбецькому містечку Ургенч.
Після третього класу навчалася в Казахстані, в місті Джамбул (Тараз). Друга світова війна закинула сім’ю Герман до Польщі, до Вроцлава, де Ганна здобула освіту (стала геологом) і перше визнання як співачка та артистка.
Пісні Анни Герман радянські слухачі почули завдяки студії «Мелодія», яка випустила серію платівок співачки, «Пісні року» та циклу передач «Співає Анна Герман». Не закохатися в чистий, прозорий і душевний голос виконавиці було неможливо.
Перевірте магію співочого таланту Анни Герман, прослухавши її топові пісні:
«Город влюбленных» (1965)
До середини 1960-х років Анна Герман стала знаменитою в Польщі та Італії. Вона здобула першу премію на фестивалі польської пісні в Ополе, виконавши «Еврідіки, що танцюють». Вона посіла третє місце в Міжнародному конкурсі, що проходив у Сопоті.
Після цього успіху Ганна приїхала до Італії, щоб брати уроки у найкращих оперних співаків і дати концерти. Тоді ж почалася її співпраця з радянськими поетами-піснярами та композиторами.
В інтерв’ю ленінградській журналістці Лії Спадоні співачка зізналася, що дуже хотіла б співати тільки веселих пісень, бо музика має приносити радість і насолоду. Ганна Герман на власному досвіді знала, що таке нещастя і війна, смерть близької людини (її батько був репресований). Тому молода жінка прагнула співати про кохання, вірність і надію.
«Місто закоханих» авторства поета Вадима Гамалії та композитора Віктора Орлова — одна з лірико-драматичних композицій Ганни Герман, що припали до душі слухачам з перших слів. Місто закоханих — ідеальне місце, де люди щасливі та безтурботні. Нехай це ілюзія і мрія, але вона окрилює і надихає.
«Надія» (1974)
Це одна з найзнаменитіших і легко впізнаваних пісень Анни Герман. Проникливі поетичні рядки, складені Миколою Добронравовим, поза часом і модою. Це історія вічної надії людини на щастя.
Музику написала 1971 року Олександра Пахмутова. Пісня задумувалася для чоловічого голосу, тому першим її виконавцем став Юрій Пузирєв — актор МХАТу. Автори пісні були незадоволені його виконанням, тому запропонували заспівати «Надежду» Йосипу Кобзону. Той відмовився, хоча пізніше включив її до свого репертуару. Першою жінкою-виконавицею «Надії» стала Едіта П’єха, проте слухачам запам’яталося виконання Герман. Воно стало канонічним.
1973 року Анна Качаліна — редакторка «Мелодії» — відіслала пісню Анні до Варшави. Та одразу ж погодилася її заспівати. Співачка якраз відновлювалася після травм, отриманих в автомобільній катастрофі на трасі Форлі — Мілан. У неї були поламані практично всі кістки (обидві ноги, рука, хребет).
Лікарі зібрали Герман по шматочках. Протягом року вона вчилася заново ходити. Співачка знала, якою важливою в житті людини є Надія. Тому так проникливо виконала цю пісню.
У космонавтів стало традицією слухати «Надежду» Герман перед польотом. Її виконували Муслім Магомаєв, Лев Лещенко, ВІА «Надія» і панк-група «Пригоди Електроніка».
«Випадковість» (1974)
Авторами пісні «Випадковість» були дивовижні люди — генерал міліції та за сумісництвом композитор Олексій Екімян («Все життя попереду», «Снігопад», «Побажання») та поет-пісняр Євген Долматовський («А роки летять», «Лізавета», «Випадковий вальс»).
Ця пісня у виконанні Анни Герман знайома багатьом. Щирі почуття, любовне горіння, ніжність, які передала в музичних акордах Герман, переповнюють слухачів, які знайомляться з «Случайностью».
Такою випадковістю стала зустріч Анни Герман з її єдиною близькою людиною — інженером Збігнєвом Тухольським. З чоловіком співачка познайомилася на вроцлавському пляжі 1960-го року. Хлопець попросив постежити за його одягом, поки він скупається.
Після відпочинку біля води Анна запросила Збігнєва на свій концерт. До аварії 1967 року Герман і Тухольський жили в цивільному шлюбі, одружилися після порятунку Анни. Чоловік допомагав їй відновитися після травм.
Після пройдених випробувань Анна чудово розуміла, як важливо в житті не прогледіти ту саму, єдину людину.
«Гори, гори моя зірка» (1975)
Цей романс, створений 1846 року Петром Булаховим на слова Володимира Чуєвського, тривалий час вважався білогвардійським, оскільки з початку Першої світової війни його виконували на військових концертах, виділяючи патріотичний підтекст.
Друге життя романс отримав завдяки Анні Герман. Вона ж наполягла і на своєрідному аранжуванні до пісні. Воно відкриває таємний сенс, який закладала в рядки цього твору співачка.
На початку пісні звучить барабанний дріб, яким супроводжується підйом засудженого на ешафот. Це знак скорботи Анни за репресованим 1937 року батьком — Ойгеном (Євгеном) Германом. Його реабілітували 1957-го, але підтвердження про зняття всіх звинувачень сім’я отримала тільки 1975 року. Саме в цей рік Герман заспівала «Гори, гори, моя звезда».
Читайте також: Джо Дассен: пісні найкращі
«А он мне нравится» (1975)
Весела, завзята, грайлива пісня — гімн коханню, що долає будь-які перепони, осуд людей та їхні насмішки. Пісню написав Олександр Жигарев, а музику написав Володимир Шаїнський спеціально для Анни Герман.
Коли співачка почула рядки «Мне говорят он маленького роста», то одразу ж погодилася виконати композицію. Сама співачка була високою — 184 см, тому чудово розуміла, як непросто витримати натиск громадської думки, якщо твій обранець нижчий. Хоча їй пощастило зі Збігнєвом Тухольським. Той був майже велетнем — його зріст сягав 2 м.
Пісня у виконанні Анни Герман стала шлягером. Пізніше її заспівали Едіта П’єха, Валентина Легкоступова, Анна Веске, Юлія Михальчик, проте веселість і безпосередність Герман їм не вдалося повторити.
«Коли цвіли сади» (1976)
Співпраця з Володимиром Шаїнським продовжилася в роботі над піснею «Когда цвели сады», яка швидко стала народною. «Цвели сади» стала хітом ХХ століття після представлення на «Пісні року-77». Тоді сталося непередбачуване: зал після виконання Герман «Коли цвітуть сади» вибухнув оваціями, люди просили виконати пісню на біс. Такого не робили на зйомках «Пісні року», проте цього разу режисери поступилися побажанням публіки, і пісня прозвучала повторно.
Слова Михайла Рябініна про кохання, яке лише одного разу спалахує в серці й дарує весну надії та радості, знаходять відгук у душі кожної жінки. Анні Герман вдалося передати трагедію обдуреного кохання та обпаленої зрадою жінки, яка кохала по-справжньому, віддано і самовіддано.
Сама Анна говорила, що їй пощастило зустріти справжнього відданого чоловіка. Однак і він не наважувався цілих десять довгих років покликати її заміж (Тухольський і Герман розписалися 1972 року). Тож про весну, яка приходить у душу жінки лише раз і дарує кохання та надію, Анна знала не з чуток.
«Колискова» (1976)
Радість материнства Анна Герман пізнала, коли їй було 39 років. Народжувати в такому віці та після перенесених травм для співачки було дуже небезпечно. Однак вона не погодилася позбутися дитини. Хлопчик народився в листопаді 1975 року. Це стало справжнім благословенням для Анни і сенсом її життя. Будучи вже прикутою до ліжка 1980-го року, вона читала дитині казки, розповідала історію предків, історію бабусі й діда.
Через кілька місяців після народження сина Анна повернулася на сцену. Поет Михайло Ісаковський і композитор Матвій Блантер, розуміючи світовідчуття Герман, що змінилося, запропонували їй виконати «Колискову».
Чистий, кришталевий голос Анни Герман якнайкраще підходив для відображення любові й ніжності, якою пронизане кожне слово цієї пісні — своєрідної інтимної бесіди мами з малюком. У ній радість материнства, надія на щастя, яке супроводжуватиме дитину на її життєвому шляху. Не дивно, що цю пісню й понині виконують мами своїм дітлахам.
«Біла черемха» (1977)
Другий «ботанічний» хіт Анни Герман створений одночасно з «Когда цвели сады». З молодим композитором, автором музики до «Білої черемхи» В’ячеславом Добриніним Анну Герман познайомив Олексій Жигарєв — один із творців «А он мне нравится». Він, журналіст, який забезпечує зв’язок із представниками польської естради, привів Анну в гості до Добриніна.
Вона знала, що той уже написав кілька популярних шлягерів. Співачка показала композитору вірші й почала наспівувати якусь мелодію. Добринін сів за рояль і став акомпанувати Герман. Так народилася «Белая черемуха».
Критики вважали пісню вульгарною і примітивною, проте артистизм і виконавський талант Герман надали їй благородства і щирості. Це забезпечило пісні всенародну любов і популярність.
«Відлуння кохання» (1977)
Це одна з найзнаменитіших пісень з репертуару Анни Герман. Слова написав талановитий Роберт Рождественський, а музику написав Євген Птічкін. Пісня стала вершиною творчості польської виконавиці. Слова «Мы долгое эхо друг друга» — справжнє одкровення, розгадка таємниці кохання.
Народження цієї пісні незвичайне. Режисер фільму «Доля» Євген Матвєєв вирішив, що лейтмотивом до картини має стати пісня у виконанні Анни Герман. Однак ні слів, ні музики не було. Та й Герман не знала, що повинна буде заспівати для кінофільму.
За одну ніч були написані слова і музика. Текст полетів до Варшави, звідки надійшла ствердна відповідь: Герман з радістю погодилася виконати пісню. Так зазвучав її тендітний, сповнений ніжності голос, який повідав світові про силу кохання.
Анна Герман «Эхо любви» вперше виконала в студії під акомпанемент оркестру — такою була її умова. Анна співала без репетиції та підготовки. Однак пісню вдалося записати лише з третього дубля: жінки-скрипальки з оркестру двічі збивалися через сльози, що наверталися на очі від виконання Герман «Эха».
Вдруге хіт «Эхо любви» Анна Герман виконала в дуеті з Левом Лещенком на «Пісні року-77». Останні слова пісні стали трагічним пророцтвом для співачки.
«Ніжність» (1977)
«Опустела без тебя земля» — за цим першим рядком шанувальники одразу ж упізнають цю пісню. До Герман «Ніжність», створену Олександрою Пахмутовою, Сергієм Гребєнніковим і Миколою Добронравовим 1965 року, виконала Майя Крісталінська. Цю пісню в кінокартині «Три тополі на Плющихе» (1967) заспівала Тетяна Дороніна. Після виходу фільму на екран «Ніжність» стала хітом.
Перше виконання Крісталінської не вразило публіку, а ось спів Герман убив наповал. Біль самотності, втрати близької людини польська співачка передала з усією щирістю та емоційною стриманістю, в якій проглядалася непохитна воля і мужність жінки, яка знає, що таке біль.
Після смерті Герман 1982 року цю пісню, як і «Эхо любви», сприймали як її прощання зі світом, передчуття швидкого відходу.
Яскравою і невгасимою зіркою стала для естради Анна Герман. Пісні слухати в її виконанні приємно і пізнавально. Так відкривається справжнє мистецтво: яскравий голос, розуміння і змістовність співу, чуттєвість і шляхетність душі, що проявляється в кожній ноті, створеній співачкою.
Відшукайте серед представлених улюблені пісні Анни Герман і насолодіться ніжним голосом неперевершеної виконавиці.
Унікальна добірка новин від нашої редакції