Біографія Михайла Булгакова почалася 15 травня 1891 року. Вона пов’язана з Києвом. Тут він провів юні роки та здобув вищу освіту.
Місто, де народився Булгаков, стало героєм його творів, і сьогодні гіди водять туристів місцями, пов’язаними з життям письменника.
Майбутній літератор побачив світ у сім’ї доцента, богослова Афанасія Булгакова. Останній викладав у Київській духовній академії і 1890 року пов’язав своє життя з Варварою Покровською. Через рік навесні у них з’явився первісток, якого назвали Михайлом.
Михайла Булгакова охрестили через три дні після народження:
- Обряд здійснили 18 травня 1891 року.
- Церемонія відбулася в церкві на Подолі.
- Хрещеною була бабуся Олімпіада Булгакова, а хрещеним — Микола Петров — відомий учений.
Варвара Булгакова присвятила себе вихованню дітей. Вона водила їх на культурні заходи та прищепила любов до читання. Перший твір з’явився, коли Михайлу було трохи більше семи років.
Булгаков, роки життя якого припали на першу половину ХХ століття, пішов до школи 1901 року. Він відвідував Першу київську чоловічу гімназію. Через три роки в закладі опинився Костянтин Паустовський — у майбутньому відомий і популярний письменник. Він залишив спогади, в яких розповів, що Булгаков вирізнявся вмінням вдало пожартувати і талантом до імпровізації.
У 1907 році помер Опанас Булгаков. Біографія майбутнього письменника цього періоду містить згадки про те, як він намагався заробити грошей, щоб допомогти матері:
- Під час навчання він підробляв репетитором.
- На канікулах працював кондуктором на залізниці.
1909 року Булгаков залишив стіни навчального закладу і продовжив навчання в головному університеті української столиці.
Михайло Булгаков, біографія якого пов’язана з медичною практикою, 1916 року став дипломованим лікарем.
Михайло Булгаков: творчість
Життя і творчість Булгакова протікали в складні революційні роки і період становлення радянської тоталітарної влади. У творчості письменника літературознавці виділяють кілька періодів:
- Становлення письменника (перша половина 1920-х років).
Восени 1921 року Булгаков перебрався до Москви. Тут він працював одразу в кількох виданнях, писав на замовлення фейлетони.
Уже 1923 року Михайло Опанасович Булгаков отримав право називатися письменником офіційно. Він став членом організації, відомої як Всеросійська спілка письменників. За часів СРСР членство в цій професійній організації давало право офіційно називати себе письменником і публікувати твори в офіційних видавництвах.
- Теми катастрофи та проблеми з владою (друга половина 1920-х років).
У другій половині 20-х років ХХ століття Булгаков створив твори, в яких простежувалися такі мотиви:
- Осмислення катастрофи дореволюційного світу в «Білій гвардії» (1925).
- Спроби зрозуміти логіку змін, що відбуваються в країні, поява фантастичних елементів у творах.
- Показ невдалих наукових експериментів і провалів талановитих героїв у «Собачому серці» (1925) і «Фатальних яйцях» (1925).
Восени 1926 року відбулася театральна прем’єра твору, написаного за мотивами книги «Біла гвардія», — «Дні Турбіних». Ця п’єса Булгакова припала до душі радянському вождю Сталіну. У 1932 році за його особистим розпорядженням було знято заборону на її постановку, яка діяла з кінця 1920-х.
- Період заборон (1930-1940-ті роки).
У 1930-х у СРСР відбувалося зміцнення тоталітарного режиму — вільнодумних письменників піддавали критиці. Михайло Булгаков, п’єси якого регулярно забороняли, у березні 1930 року написав послання, адресоване керівництву країни. У ньому він просив або дозволу виїхати з країни, або можливості нормально працювати.
Через деякий час письменник Булгаков розмовляв телефоном зі Сталіним. Вождь особисто зателефонував йому 18 квітня і порадив пошукати роботу в МХАТі. Наступного ранку пролунав дзвінок. Представники театру повідомили, що Михайло Опанасович прийнятий на посаду режисера-асистента. У МХАТі письменник пропрацював шість років.
З 1936 року Булгаков складав лібрето і перекладав тексти у Великому театрі.
Михайло Булгаков: особисте життя і смерть
Михайло Опанасович Булгаков, біографія якого сповнена драматичних моментів, був одружений тричі.
У 22 роки він повінчався. Обраницею молодого лікаря і майбутнього літератора була Тетяна Лаппа. Вона була з Михайлом у найважчі моменти його бурхливого життя.
У 1916 році як людина з медичним дипломом Булгаков потрапив на фронт. Він був лікарем у фронтовому госпіталі, розташованому в Кам’янці-Подільському. Через відсутність медичних працівників у тилу Булгакова відкликали. Він отримав призначення на роботу земським лікарем. Так Михайло потрапив у Смоленську губернію. Дружина пішла за ним.
За рік роботи лікарем Булгаков прийняв понад 15,3 тис. хворих. Щоб не заразитися дифтерією, він приймав антидифтерійні препарати, які викликали біль. Для того щоб пережити біль, Булгаков приймав морфій. Цей період життя письменника відображено в оповіданні «Морфій» і циклі «Записки юного лікаря».
Через наркозалежність чоловіка Тетяна Лаппа змушена була зробити аборт. Операцію проводив сам Михайло.
За спогадами Булгакова, зав’язати з наркотиками йому допоміг Гоголь. Під час наркотичних галюцинацій йому з’явився класик і пригрозив пальцем. Булгаков сприйняв це як знак того, що пора припинити вживати наркотики.
У лютому 1918 року біографія Булгакова зробила важливий поворот. Він повернувся в українську столицю. Щоб кожна нова влада не мобілізувала його як медичного працівника, він вирішив змінити рід діяльності та стати літератором.
Уже 1920 року Булгаков опинився у Владикавказі. Через рік він переїхав до Москви.
Михайло Булгаков, фото якого показують його як привабливого чоловіка, у столиці вів світський спосіб життя. Це стало причиною його розлучення з дружиною, яка підозрювала чоловіка у зв’язках на стороні.
У 1924 році він зустрів Любов Білозерську. Через рік вона стала другою дружиною творця.
Наприкінці 1920-х Булгаков зустрів Олену Шиловську. У 1932 році вони одружилися. Олена піклувалася про письменника, коли він практично втратив зір, і записувала з його слів текст його головного роману останніх років життя — «Майстра і Маргарити». Цей твір Булгакова побачив світ через багато років після його смерті.
У березні 1940 року письменника не стало.
Михайло Булгаков, біографія якого цікавить не тільки фахівців, прожив цікаве життя. Його молодість припала на бурхливі роки революції, а становлення як письменника відбувалося в умовах формування тоталітарного суспільства, в якому він не зміг знайти собі місце.