Антибіотики для собак

Протимікробні засоби або антибіотики, є ліками, необхідними для придушення росту і розмноження патогенної бактеріальної мікрофлори. Всі антибіотики є серйозними ліками, тому без призначення ветлікаря самостійно давати їх тварині не можна.

Також необхідно підкреслити і той момент, що протимікробні засоби, що призначаються для лікування інфекції у людини, відрізняються від ветеринарних не тільки за складом, але і за дозуванням активних елементів.

Використання антибіотиків в сучасній терапії

Медикаментозні засоби у вигляді антибіотиків, безумовно, рятують від безлічі захворювань, але і завдають помітної шкоди здоров’ю. Призначати протимікробний засіб повинен виключно професіонал.

Захворювання у вихованців проживають в будинку часто спровоковані стрімким зростанням і розмноженням патогенної мікрофлори і без спеціалізованих протимікробних препаратів навряд чи можна обійтися. Дуже часто у ветеринарній клінічній практиці застосовуються антибіотики напівсинтетичного типу, які відносяться до пеніцилінової або цефалоспоринової групи. При низькій ефективності від прийому вище позначених засобів, може бути переглянута схема лікування і призначений сильніший препарат.

Протимікробні засоби можуть бути у вигляді тутешніх препаратів – мазі, лініменти, гелі, що наносяться при ураженнях покривів шкіри, вух або очей, а ще системних – таблетки, суспензії, розчини для ін’єкцій, які використовуються для боротьби з внутрішніми інфекційними патологіями.

Захворювання покриву шкіри, дуже часто супроводжуються гнійними ураженнями, лікують за допомогою спеціалізованих мазей з протимікробну властивістю. При великій площі ураження, призначаються разом і антибіотики системного впливу. Великим спектром дії володіють такі антибіотики як Цефтриаксон і Цефатоксим, смнртельно які впливають на активність як грампозитивної, так і грамнегативної мікрофлори.

При інфекційних ураженнях легеневих структур (бактеріальне запалення легенів у собаки), призначаються антибіотики з групи пеніцилінів – Амоксицилін, Цефазолін. Дуже часто призначаються фторхінолони-Ципровет або Офлоксацин. Розвиток бактеріального отиту у домашніх собак купірується шляхом призначення спеціалізованих крапель з бактеріостатичну дію – Отібіовін, Суролан. У варіантах складно напрямки патології, курс терапії заповнюють системними антибіотикаі-Сінулокс (з’єднання амоксициліну і клавуланової кислоти).

Запалення сечового міхура бактеріальної природи, також вимагає проведення антибіотикотерапії. В основному, цистит складно протікає у псів. Ветеринарний фахівець призначає антибіотики цефалоспоринового ряду (наприклад, Кобактан). Прекрасним лікувальним ефектом володіють антибіотики фторхінолони, що застосовуються під час лікування маститів і діагностованих ендометритів у сук.

При інфекційних ураженнях очей у собак, наприклад як гнійний кон’юнктивіт, блефарит або кератит, застосовуються спеціалізовані антибіотики у вигляді очних крапель. Повсюдно використовуються у ветеринарії краплі Ципровет і Цифролон.

Обов’язково потрібно згадати, що лікування антибіотиками краще тільки при бактеріальних інфекціях. Якщо у тварини діагностована чума м’ясоїдних, курс антибіотиків не матиме вираженої ефективності, так як це вірусне захворювання.

Вибір конкретного виду антимікробного засобу повинен виконуватися ветлікарем з урахуванням індивідуальних характеристик собаки (вік, ступінь протікання захворювання, присутність супутніх системних патологій).

Самостійне застосування протимікробних засобів без консультації з професіоналом, буде причиною важких складнощів, аж до загибелі улюбленця.

Вибір препарату

Господарі домашніх собак повинні мати на увазі, що без підготовчої консультації з ветеринарним фахівцем самостійно купувати і давати тварині протимікробні препарати заборонено. У кращому випадку, це не дасть хороших результатів, а в гіршому, буде причиною складнощів і смертельного результату.

При зверненні до ветеринарної лікарні за допомогою, при розвитку інфекційного захворювання у улюбленця, потрібно здати всі аналізи. Це дозволить знайти не тільки вид патології, але і вид препарату, а ще дозування лікарського засобу, максимально відповідну для цілковитого одужання собаки.

Всі господарі собак, повинні пам’ятати кілька головних правил:

  • При вірусної інфекції, що вразила організм улюбленця, застосування протимікробних засобів недоцільно. Антибіотики потрібні лише в разі розвитку вторинного інфікування на тлі вірусного захворювання в складі комплексної терапії.
  • Точна кількість препарату, що вводиться має розраховуватися виходячи з ваги тварини. Самостійне збільшення або ж зменшення дозування антибіотика здатне виявитися причиною розвитку значних інтоксикацій організму. У більшості випадків погано обрана дозування засобу призводить до відсутності ефективності призначеної антибіотикотерапії.
  • Завершення дачі лікарських засобів, в тому числі і антибіотиків при поліпшенні стану собаки без підготовчої консультації з ветеринаром заборонено. Прийом протимікробних засобів чітко регулюється ветлікарем.

Вибір препарату виконується ветлікарем не випадково. Беруться до уваги індивідуальні характеристики тварини. На сучасному фармакологічному ринку є багато антибіотиків, що виділяються між собою не тільки по виду активного компонента, але і за ступенем впливу на патогенів.

При зверненні до ветеринарної клініки проводитися аналіз на визначення чутливості бактеріальних мікроорганізмів до протимікробного засобу (подтітровка).

Основними протибактеріальними препаратами, що застосовуються у ветеринарії для лікування собак, вважаються:

  • Протимікробні засоби пеніцилінового ряду, отримані не тільки природним шляхом, а й напівсинтетичним. Такими препаратами є-Ампіцилін, Флемоксин, Амоксицилін.
  • Антибіотики, які відносяться до цефалоспоринового ряду, мають дуже високу чутливість до грамнегативних патогенних мікроорганізмів. Малоефективні по відношенню до синьогнійної і кишкової паличок.
  • Препарати з групи макролідів. Сюди відносяться-Еритроміцин, Азитроміцин, Кларитроміцин, Спіраміцин. Призначаються при захворюваннях респіраторного тракту, а ще запальних процесах в легеневих структурах.
  • Ліки з групи тетрациклінів. Фармакологічними препаратами, що містять у власному складі тетрациклін, отриманий природним шляхом, є тетрациклін, Терраміцин, Біоміцин. Ліками напівсинтетичного типу тетрациклінового ряду являтся – Доксицилин, Клиномицин, Метациклин. Широкого використовуються для боротьби з бореліоз і при запаленнях сечового міхура у собак.
  • Антибіотики з ряду аміноглікозидів. Повсюдно використовуються у ветеринарній клінічній практиці при боротьбі з грамнегативними патогенами. Фармакологічні препарати Тобраміцин, Гентаміцин, Амікацин застосовуються в разі небезпечних інфекцій, спровокованих грамнегативними бактеріями. Аміноглікозиди мають великий ступінь токсичності, тому застосовуються виключно за показаннями.
  • Протимікробні засоби, які відносяться до групи фторхінолонів. Сюди відносяться Левофлокс, Пефлоксацин, Офлоксацин, Ципрофлоксацин. Мають виражену згубну дію на патогенів, що провокують запальні процеси в сечовому міхурі, травному тракті і легеневих структурах.

Серед протимікробних засобів, виділяють одну групу засобів-протитуберкульозних. Такі ліки як Стрептоміцин, Фтивазид, Ізоніазид, мають виражений згубний ефект на туберкульозну паличку, але для домашніх чотириногих є згубними. Собака може не пережити вплив активних елементів і померти.

Діагностовані важкі інфекційні патології, спровоковані грамнегативною патогенною мікрофлорою, лікують за допомогою бактеріостатиків. Такі варіанти антибіотиків дозволяють уникнути розвитку токсичного шоку, спровокованого інфекцією в організмі, загиблої під дією протимікробного засобу.

Зловживання і не дотримання чітких рекомендацій ветлікаря з приводу прийому антибіотиків, призводить до розвитку стійкості у патогенів.

Негативні дії

Невірний вибір препарату і неконтрольований прийом лікарських засобів, може привести до розвитку побічних ефектів. Основою розвитку побічних явищ у домашньої собаки на тлі прийому протимікробних засобів, може стати порушення дозування або індивідуальна гіперчутливість до лікарського засобу.

У ветеринарній практиці діагностують такі варіанти негативних дій на тлі антибіотикотерапії:

При введенні в організм антибіотиків, порушується ріст і розмноження не тільки патогенних, але і корисних мікробів. На підставі спостережень, ветеринарні лікарі рекомендують одночасно з прийомом антибіотиків приймати пробіотики. Біологічно-активні добавки дозволяють відтворювати порушену мікрофлору.

Більшість протимікробних засобів заборонено для застосування собакам в період виношування цуценят. Не варто застосовувати антибіотики і в період лактації самки. Це пов’язують з несприятливим впливом токсичних елементів на формування молодих організмів цуценят.

У разі гострої необхідності ветеринари персонально вибирають вид і дозування протимікробного засобу для лікування вагітної суки. Можливе застосування антимікробних препаратів з групи нітрофуранів або макролідів.

Якщо в ході прийому антибіотика не відбувається позитивних змін, говорять про формування стійкості. В даних випадках інфекційна патологія лікуванню складно, а тривалість курсу терапії збільшується.

Причинами відсутності ефективності від лікування антибіотиками може бути зміна тривалості курсу, невірний вибір протимікробного засобу і його дозування.

Будь-господар повинен розуміти, що без консультації з ветлікарем самостійно проводити лікування і підбирати антибіотики власному вихованцеві заборонено. Так, хвороба може бути не бактеріального походження, а грибкового або ж вірусного. Наприклад, при чумі м’ясоїдних у собаки, застосування антибіотиків не дасть хороших результатів, так як це вірусне захворювання.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.