Зміст
- 1 Хто викликає демодекоз-Загальні відомості про збудника
- 2 Хто з собак знаходиться в групі ризику по демодекозу
- 3 Шляхи зараження собаки демодекозом
- 4 Форми демодекозу у собак
- 5 Симптоми демодекозу у собаки
- 6 Як ставиться діагноз на демодекоз у собак
- 7 Лікування демодекозу у собаки
- 8 Як утримувати інших тварин в будинку, якщо у одного з них демодекоз
- 9 Прогноз при діагностованому демодекозі
- 10 Як відновити шерсть після перенесеного демодекозу
- 11 Чи можна повне лікування від демодекозу
- 12 Профілактика зараження собаки демодекозом
Демодекоз-захворювання вихованців проживають в будинку, спровоковане мікроскопічним кліщем, дуже нелегко лікуватися.
Підступність хвороби полягає в тому, що на перших кроках патологічний процес не має яскраво вираженої клінічної картини. Собака, уражена демодекозним кліщем, не відчуває дискомфорту, апетит не порушений, рухливість в нормі.
Згодом, підшкірний мікроскопічний кліщ в результаті власної діяльності, провокує виникнення свербежу.
Помітивши хворобливі симптоми, які проявляються постійним свербінням, господареві слід звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. А справа вся в тому, що демодекоз, без своєчасної допомоги з боку фахівців, переходить у важку форму. У ветеринарній практиці діагностовано випадки демодекозу, що вражає внутрішні органи тварин, що може навіть виявитися причиною смертельного результату.
Хто викликає демодекоз-Загальні відомості про збудника
Коростяний кліщ Демодекс, вважається паразитом, що впроваджується в підшкірні шари. Паразитарне захворювання здатне вражати не тільки собак, а й інших тварин, а ще людини. До слова, інфікуватися демодекозом від собаки, володар не може, так як його викликають різні типи одного збудника.
Місце локалізації демедекозного кліща-цибулини волоса, потові і сальні залози. Вони розташовані поруч зі стрижнем волоса. В ході власної діяльності, мікроскопічний паразит потроху з’їдає вміст фолікула волоса, провокуючи на даному кроці сильний дискомфорт і свербіж. На ділянці ураження в подальшому починають виникати ділянки облисіння. Тунелі, що утворюються по ходу просування паразита, заповнюються міжклітинної рідиною. Відбувається зараження вторинною патогенною мікрофлорою, що призводить до тяжких ускладнень головного захворювання.
Необхідно відзначити, що мікроскопічні кліщі роду Демодекс, будуть в звичайному стані в покриві шкіри всіх домашніх собак, будучи одними з умовно-патогенної мікрофлори. При різкому зниженні імунного стану, кліщі активізуються, починають плодитися, що і призводить до великих наслідків. Взяття діагностичного зіскрібка тканин у здорового вихованця, здатний показати наявність збудника, однак без клінічної картини.
Хто з собак знаходиться в групі ризику по демодекозу
Демедокоз частіше з’являється в пік активності самих різних паразитів – період весна-літо. У групі ризику по розвитку демодекозу, знаходяться:
- тварини похилого віку;
- собаки, що мають генетичну схильність (наприклад, шарпеї);
- вихованці, які відчувають сильний стрес (зміна господаря або ж переїзд на радикально нове місце);
- улюбленці, які отримують поганої якості або незбалансований корм;
- тварини, які мають проблеми в роботі імунної системи.
Переважна більшість клінічних випадків зареєстрованого демодекозу, пов’язана з порушеннями умов утримання тварини. Сюди входить не тільки порушення санітарних норм, а й відсутність своєчасних протипаразитарних обробок, вакцинацій, порушення харчування і як наслідок, зменшення імунітету, головним завданням якого і вважається припинення росту і розвитку патогенів.
Фахівці відзначають, що в групі ризику по захворюваності демодекозом, знаходяться чистопородні вихованці. У їхньому випадку, кількість хворих становить понад 80%. Найбільш чутливими породами собак до демодекозу, є короткошерсті тварини, а ще ті, які мають складочки на шкірі – шарпеї, англійські та французькі бульдоги, мопси, певні види тер’єрів.
Шляхи зараження собаки демодекозом
Основний шлях зараження демодекозом-контактний. Тварина заражається демодекозом від своїх родичів, особливо бездомних. За статистикою, підшкірний мікроскопічний кліщ вражає тварин на першому році життя, залишаючись в шкірі довгий час.
Форми демодекозу у собак
Якщо чисельність паразитарних мікроорганізмів перебувати в межах норми, хворобливих симптомів не буде. Як тільки нормальні показники чисельності будуть перевищені, починають виникати первинні ознаки. Має велике значення не тільки кількість паразитів, а й форма демодекозу. У ветеринарії розрізняють подібні форми захворювання:
- Луската форма або вогнищева. Одна з дуже популярних і легких за ступенем протікання. Більш того, осередкову форму демодекозу лікувати простіше за все. При розвитку лускатої форми захворювання собаку хвилює свербіж в області носа, біля очей і вушних раковин. На перший час, володар запросто може переплутати початок демодекозу з алергічною реакцією. У собак, що мають складочки на шкірі, з’являються почервоніння в даній області. При осередкової формі патології, по всьому тілу виникають ділянки облисіння, а шкіра в зоні ураження покривається характерними лусочками. Шерсть стоншується, стає ламкою. Відсутність вчасно наданої допомоги, призводить до розвитку пустульозної форми демодекозу.
- Пустульозна форма шкірного захворювання. Вимальовується у вигляді пружних вузликів, що утворюються на шкірної поверхні, в подальшому, переходять в множинні гнійники. Від моменту утворення вузликів до появи бульбашок, наповнених гноєм, проходить багато часу – від декількох тижнів до одного місяця. В наслідок, що з’явилися гнійники лопаються. В даний момент гнійний ексудат, що має поганий запах, виходить на поверхню. З’являються скоринки і струпи. Відсутність терапії-перехід в найбільш небезпечну форму демодекозу у собак, генералізовану.
- Генералізована форма демодекозу. Складно піддається терапії і має ряд нестандартних симптомів. Поразки на шкірі при цій формі захворювання настільки великі, що фактично покривають всю територію тулуба. На шкірі хворого вихованця виявляються дуже великі кількості ділянок запалення і струпи. Від шкіри собаки доноситися відштовхуючий, поганий запах. Тварина починає лисіти і стає повністю позбавленим вовняного покриву вже через 1.5 – 3 місяці.
Ще є форма демодекозу-ювенільна або ж Підліткова. З самої назви ясно, що схильні до цієї форми цуценята у віці до 12 місяців. Важливим фактором стають генетичні порушення, що передаються по родоводу. Ювенільний демодекоз у багатьох випадках лікуватися дуже легко, проте є і ряд труднощів. Після повної перемоги над захворюванням, собак не рекомендується допускати до розведення.
Симптоми демодекозу у собаки
Основний відмітна ознака демодекозу-поява сильного свербіння, що провокує появу расчесов і хвилювання у тварини. Пошкоджена шкіра-відкриті ворота для бактеріальної інфекції. З появою захворювання, свербіж обтяжується випаданням вовняного покриву спочатку в області морди, а потім в області лопаткової області, стегон і лап. Далі відбувається гіперемія шкіри, відмітна дрібна висипка. Звичайними симптомами паразитарного захворювання у собак, також вважаються:
- виникнення ділянок облисіння;
- поява кірочок підсохлого гною і струпів;
- висип з гнійним вмістом, гіперемія шкірних ділянок і сильний свербіж.
Поява неординарною симптоматики-привід негайно відвідати ветеринара. Виключно в умовах клініки існує можливість поставити діагноз і призначити схему лікування.
Як ставиться діагноз на демодекоз у собак
Постановка діагнозу на демодекоз відбувається з використанням спеціалізованих досліджень. Спеціаліст проводить загальний клінічний огляд, збирає анамнез і призначає зішкріб з покривів шкіри. Взятий шматочок біоматеріалу обсследуют під мікроскопом.
Обов’язково потрібно згадати, що демодекозного кліща не завжди виходить помітити з першого разу. В основному, підставою для постановки діагнозу служить і наявність у взятому соскобе личинок і яєць кліща.
Негативний результат дослідження, при яскраво вираженій симптоматиці демодекозу, потрібно схвалювати. Для цієї мети лікар не призначає кілька досліджень з рівними інтервалами. Однаково важливо встановити генетичний зв’язок.
Лікування демодекозу у собаки
При підтвердженні діагнозу, ветеринар приступає до розробки тактики лікування. Вона буде залежати не тільки від ступеня пошкодження шкіри тварини, але і від усього стану організму собаки. Повне лікування може бути тільки при правильному підході. Ветеринари наказують більше десяти видів препаратів, що мають різну спрямованість. Складність терапії полягає в тому, що одні ліки можуть проникати в покрив шкіри і винищувати тільки статевозрілих особин паразитів, інші ж навпаки, провокують загибель виключно личинок, розташованих під верхнім шаром сосочкового шару дерми, харчуючись тканинної рідиною і відмерлими частинками шкіри.
Лікування у ветеринарній клініці
При своєчасному зверненні до ветеринарної клініки, собак, хворих на демодекоз, лікують амбулаторно. Важливо, щоб володар дотримувався схеми лікування, прописаної лікарем. Якщо ж звернення в клініку сталося на пізніх етапах патології, що супроводжується сепсисом, непритянними відчуттями, гарячковими станами, піодермія, дегідратацією організму, експерти радять госпіталізацію тварини. В умовах стаціонару, собаці зможуть пред’явити хороший догляд і лікування для підтримування всіх функцій організму. Можливо, знадобиться введення спеціалізованих розчином, антибіотиків і знеболюючих засобів.
При діагностованому демодекозі у пацієнта, призначаються не тільки препарати, головна мета яких – знищення паразитів, а й лікарських засобів, що ліквідують ознаки інтоксикації організму, препаратів для збільшення захисних сил організму і регенераційних властивостей шкіри. Наявність секундарної мікрофлори означає, що буде потрібно введення антибіотиків або антимікотичних препаратів.
Усунення самих паразитів під шкірою, виконується шляхом призначення подібних медичних препаратів, як:
- Івермектин-знищує яйця і личинки паразитів. Собакам з сильно поганим імунітетом, Івермектин наказують нечасто. Також не рекомендується введення сильнодіючого препарату маленьким цуценятам і вагітним сукам.
- Бравекто-знищує статевозрілих мікроскопічних кліщів почавши з перших годин впливу.
- Сірчана мазь-протизапальний засіб, які надають виражений протимікробний ефект і знищує великих особин кліща, а ще їх личинки. Маззю обробляють зовнішні покриви шкіри.
Займатися самолікуванням при підозрі на демодекоз у собаки, не тільки малоефективно, але і небезпечно для життя тварини.
Запущені випадки патологічного процесу, не просто призводять до болів у вихованця, але і здатні виявитися причиною значних складнощів у всьому організмі.
Лікування демодекозу у собаки в побутових умовах
При легких формах демодекозу, лікування виконується в побутових умовах. Амбулаторне лікування проводитися виключно під чітким контролем лікаря. Виключно доктор може порекомендувати антибіотики для боротьби з секундарної мікрофлорою і засоби проти грибка. Спеціаліст повинен проконсультувати власника з приводу застосування шампунів для купання, що дозволяють відновити бар’єр захисту шкіри швидше.
Невід’ємна частина домашнього лікування, не тільки чітке виконання рекомендацій ветеринара, а й оптимізація харчування хворої тварини. Улюбленець повинен отримувати максимально збалансоване по всіх нутрієнтів харчування, з урахуванням вікових особливостей.
Як утримувати інших тварин в будинку, якщо у одного з них демодекоз
Собаку, хвору на демодекоз, рекомендується ізолювати від інших тварин, які проживають на одній території. У кішок, демодекоз провокує різновид кліща, не аналогічна, як у собак. Але все таки, приміщення, вольєри, спальні лежаки хворого вихованця, потрібно дуже ретельно обробити. Дезінфекція повинна проводитися також в самому приміщенні акарицидними засобами.
Прогноз при діагностованому демодекозі
Демодекоз лікуватися довгий проміжок часу. Враження, що демедекоз неможливо лікувати у тварини, складається завдяки тому, що терапію закінчують завчасно. А справа вся в тому, що до повного одужання проходить до шести місяців, в той час як клінічні ознаки зникають куди швидше.
При ранньому зверненні до ветеринарної лікарні, прогноз захворювання хороший. При лікуванні, тварина потрібно систематично показувати професіоналу для взяття контрольного зіскрібка. Це дасть можливість підкоригувати курс лікування якщо знадобиться, а ще звести небезпеки допустимих повторень до мінімальних значень.
Як відновити шерсть після перенесеного демодекозу
Порушене функціонування фолікула волоса в зв’язку з діями демодекозного кліща, призводить до повільного відростання вовни. Тварина значний час страждає від алопеції. Допомогти улюбленцю можна, систематично застосовуючи спеціалізовані мазі (наприклад, Левомеколь або іхтіоловую). Після купання собаки, доводиться стежити за тим, щоб шкіра не залишалася значний час вологою.
Чи можна повне лікування від демодекозу
Терапія паразитарного захворювання, сильно залежить від породної приналежності тварини, його ваги і занедбаності напрямки. Розробка тактики лікування повинна проводитися виключно фахівцем, так як різні ліки мають власну ступенем токсичності.
Локальна форма ювенільного демодекозу, не вимагає особливого лікування, проте важливо проведення суворого контролю за станом. Причина-можливий перехід в генералізовану форму, лікування якої вимагає особливого підходу, тривалістю від 1.5 місяців до 6 місяців. Повне лікування від демодекозу можливо. Повністю здоровою собака вважається після 2-ух негативних зіскрібків, проведених з інтервалом в 1 місяць. Самостійно призначати препарати і проводити лікування, не рекомендується в зв’язку з можливими ризиками розвитку складнощів.
Повністю здоровим вихованець вважається лише тоді, коли протягом 12 місяців повторень демодекозу не спостерігалося. При цьому, собаку потрібно кожні 6 місяців показувати ветлікарю.
Профілактика зараження собаки демодекозом
Повністю вберегти власного вихованця від самих різних хвороб не можливо. Особливо від демодекозного кліща, що є частиною нормальної мікрофлори. В даному випадку, важливо проводити своєчасну профілактику, в себе включає такі правила:
- попереджати можливі контакти домашнього улюбленця з бездомними або заздалегідь хворими тваринами;
- організація правильного, справжнього харчування;
- дотримання обов’язкових санітарних норм-чиста і суха шерсть, постійні причісування, розкриття патологічних змін на шкірі на початку їх прояву і швидке звернення до лікаря;
- часте проведення дезінфекції в приміщенні для житла, з невід’ємним миттям іграшок, мисок і пранням підстилки тварини;
- уникнення знаходження собаки на протязі і в вогкості;
- збільшення імунітету за допомогою вітамінних і мінеральних добавок.
Уважне ставлення до здоров’я власного улюбленця, дасть можливість уникнути великої кількості проблем. Якщо навіть собака захворіла, не можна зволікати з візитом до лікаря. Чим раніше буде виявлено захворювання і намічено адекватне лікування, тим вище шанси на ефективний результат.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.