Лімфосаркома або лімфома у кішки собою являє пухлинний процес, що з’являється в лімфоїдної тканини тварин. Лімфома діагностується у вихованців проживають в будинку дуже часто, незалежно від віку кішки. Серед всіх гемопоетичних новоутворень, лімфома оформляється в 45-60% випадків.
Лімфовузли і кровотворний орган – селезінка, відносяться до головних частин лімфатичної системи. Крім цього, існує ціла група клітин, систематично ліквідують негативні частинки в кров’яному руслі і тканинах організму.
Білі кров’яні тільця-лімфоцити, здатні цілодобово винищувати патогенні бактеріальні мікроорганізми, різні віруси і алергени. Крім того, лімфатична система захищає організм від своїх мутованих клітинних структур.
Лімфома ставитися до злоякісних новоутворень і вважається летальної системною патологією. Актуальна діагностика і адекватне лікування, дозволяють зупинити розвиток патологічного процесу і поліпшити загальний стан тварини.
Причина
Причини появи лімфоми кишечника у кішок, також як і лімфосарком в інших органах, чітко не визначені. Фахівці лише припускають, що буде причиною розвитку патології.
Є кілька факторів, що провокують розвиток лімфоми. Основними вважаються:
- — захворювання, що представляє собою онковірус імуносупресивного типу, викликаний ретровірусами. ДНК — вірусний агент потрапляє в чутливий організм, перебудовує ДНК клітин тварини в області найбільшої власної концентрації і провокує розвиток пухлинного процесу. — захворювання лімфотропного типу, що провокує порушення в процесі регуляції захисної системи організму і активує процеси мутації в нормальних клітинах.
Другорядними, але не менш серйозними факторами, що провокують розвиток раку кишечника у кішок вважаються:
- систематичний вплив на організм тварини солей важких металів і випромінювання;
- порушена екологія в регіоні, де живе тварина;
- схильність на вродженому рівні.
В ході досліджень, надійшла інформація, що потомство, отримане від кішки з лімфосаркомою, цілком можливо успадкує патологію. Крім того, місце розміщення злоякісної пухлини теж буде збігатися.
Симптом
Залежно від місця розташування лімфоми, симптоматика буде різною. Ознаки у кішки раку кишечника з’являються не відразу, довгий час залишаючись невидимими для людини. Вихованка може бути млявою, відмовлятися від їжі. Іноді зустрічається розлад шлунку і блювота.
Володар тварини може переплутати такі симптоми з отруєнням або ж іншими порушеннями, не звертаючись до ветеринарної клініки. З появою патологічного процесу, симптоми аліментарної лімфоми стають більш вираженими. Абдомінальна (кишкова) лімфома має схожу симптоматику з іншими ураженнями системи травлення інфекційного або ж неінфекційного типу.
Важливими ознаками вважаються:
- ;
- порушення стільця (запори, що перемежовуються профузними проносами); ;
- різке зменшення маси тіла;
- анемія помітних слизових оболонок;
- порушення секреції залоз; організму на тлі блювоти або проносу;
- зміна стану шерстного покриву( він ставати тьмяним, ламким, відсутній блиск);;
- сильне виснаження.
Діагностика
Лімфосаркома діагностується виключно в умовах ветеринарній клініці при комплексному обстеженні. Важливий загальний клінічний огляд тварини, відзначаються зменшення ваги, відмова від їжі, млявість і освіти на шкірному покриві.
Абдомінальна форма лімфоми вимагає пальпації, що дає можливість визначити велике збільшення лімфатичних вузлів і ущільнень в області петель кишечника.
Пріоритетне значення в постановці діагнозу має діагностика за допомогою ультразвуку, що дозволяє виявити збільшення кровотворних органів (селезінки і печінки), а ще порушення їх структурних характеристик. При ультразвуковому обстеженні ветеринарний фахівець відзначає наявність випоту, вогнища зміненої гіпертрофованої стінки тонкого або товстого відділу кишечника.
У комплексну перевірку лімфоми включаються і деякі лабораторні аналізи:
- загальний аналіз крові;
- серологічне дослідження (дає можливість виділити вірусний агент);
- хімічний аналіз крові;
- цитологічне дослідження;
- забір уражених тканинних структур.
Цитологічне дослідження проводитися при взятті проб з поверхні злоякісної пухлини. При цьому вивчаються окремі клітинні структури або ж маленькі групи клітин. Гістологічне дослідження проводитися для визначення приналежності злоякісних клітин до якогось конкретного виду і ступеня їх патологічних властивостей.
Гістологічне дослідження при підозрі на лімфому кишечника, проводитися частіше, так як дає більш достовірні дані.
Отримані результати аналізів служать для доктора основою, що дозволяє створити подальшу схему лікування захворювання. Крім цього, ветеринар на підставі результатів діагностики, може спрогнозувати подальший перебіг злоякісного процесу і шанси тварини на виживання.
Лікування
Перш за все, потрібно знати, що лімфосаркома вважається системним захворюванням, яке неможливо лікувати повністю. З моменту діагностування і до смертельного результату може пройти зовсім небагато часу, так як залежить все від внутрішніх сил організму і інших супутніх факторів. На ранній стадії лімфоми кишечника, високі результати дає використання хіміотерапевтичних методик.
Головне завдання фахівця-вибір комплексу заходів, які спрямовані на збільшення якості і життєву тривалість тварини.
Хіміотерапія-основа лікування лімфосаркоми кишечника. Дозування лікарського токсичного засобу визначається персонально ветеринарним лікарем-онкологом з огляду на специфіки пацієнта. Варто мати на увазі масу тіла, вік і загальний стан тварини.
Є дуже багато нестандартних ліків, здатних винищувати мутовані клітини лімфатичної системи. Повсюдно використовуються такі препарати як:
- Доксорубин;
- Циклофосфан;
- Вінкристин.
Залежно від розмірів лімфоми, використовується монохіміотерапія, комбінована хіміотерапія або ж своєчасне втручання. Монохіміотерапія використовується нечасто, тільки в тому випадку, коли тварині не можливо вводити інші препарати. Тим більше якщо у кішки виражені побічні ефекти під час використання комбінованого лікування хіміопрепаратами.
Хіміотерапія комбінованого типу передбачає застосування декількох препаратів і самих різних схем введення. Застосовуються такі схеми хіміотерапії як СОР (Cyclophosphanum, Vincristine,Prednisolonum) і АСОР (Anthracycline, Cyclophosphanum, Vincristine,Prednisolonum).
Циклофосфан вважається алкілуючих і цитостатичних препаратом, Вінкристин – алкалоїд рослинного походження володіє антинеопластическим дією, Преднізолон – глюкокортикостероїд, пригнічує функції лейкоцитів і тканинних макрофагів, що обмежує міграцію лейкоцитів в місце ураження, Антрациклин – препарат протимікробної і цитостатичного дії. Найбільш активно використовують схему СОР, в зв’язку з економічною вигодою і низькою частотою появи побічних ефектів.
Лікування хірургічним шляхом лімфоми кишечника у кішки застосовується рідше, ніж хіміотерапія. Вдаються до своєчасного втручання при непрохідності кишечника або при дуже великих розмірах злоякісного новоутворення, що провокує кровотечі. Це не основне лікування, симптоматичне.
Хірургічне висічення ураженої ділянки кишечника пухлиною, проводитися також при неможливості проведення хіміотерапії.
Профілактика
Лімфосаркома у кішок діагностується дуже часто. Патологія здатна вражати всі органи тварини, супроводжуючись розростанням тканин лімфатичної системи. Більше половини пацієнтів з діагностованою абдомінальною саркомою після проходження курсу хіміотерапії себе почуває в кілька разів краще, зменшується симптоматика захворювання і вони можуть прожити більше 2 років.
Основні заходи попередження захворювання полягають в запобіганні контакту вихованця із зараженими вірусом лейкемії та імунодефіциту тваринами. Крім того, важливо дотримуватися календаря вакцинацій і проводити імунізацію від вірусу лейкемії кішок.
Беручи до відома природу хвороби, доводиться стежити за станом імунної системи організму вихованця. Це означає, що важливо організувати правильні умови утримання тварини, раціон харчування і моціон. Кішки з міцним імунітетом рідше схильні не тільки лімфомам, а й іншим системним патологій.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.