Менінгоенцефаліт у собак

Запалення головного мозку і його оболонок, іменовані в медицині менінгоенцефалітом, можуть мати найрізноманітнішу природу походження.

Запалення в області центральної нервової системи провокуються переважного бактеріальної, вірусної або паразитарної природою. Але існують і асептичні менінгоенцефаліти, причини яких не інфекційні фактори.

Поява у собаки порушень свідомості, присутність манежних рухів, судомних явищ, нестандартних нахилів голови або повторів – привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.

Механізм розвитку захворювання

Запальні процеси в області мозкових оболонок і мозку у собак, можуть з’являтися в результаті інфекційної та неінфекційної природи. До асептичних менінгоенцефалітів відносять гранулематозний, некротизуючий і некротизуючий лейкоенцефаліт. Причинами розвитку асептичної форми захворювання виступають генетична спадковість, вплив екологічних факторів і ряд імунологічних механізмів.

У собак відзначається і породна схильність до розвитку менінгоенцефаліту. Запальні процеси неінфекційної природи частіше діагностують у подібних порід як:

  • йоркширський тер’єр;
  • мопс;
  • Мальтійська болонка;
  • ши-тцу;
  • чихуа-хуа;
  • бігль;
  • папільйон;
  • боксер.

Запалення мозкових оболонок нечасто з’являється без ураження самого мозкової речовини і навпаки. Тому менінгіти і енцефаліти, нечасто діагностуються відокремлено. Необхідно розуміти, як вимальовується захворювання на дуже перших стадіях, щоб вчасно надати собаці допомогу.

Симптоми менінгоенцефаліту у собак

У собак діагностують дві форми захворювання-інфекційну (з діагностованим подразником) і ідіопатичну (не має діагностованої природи походження).

Симптоми менінгоенцефаліту залежать прямо від місця ураження головного мозку і ступеня патологічного процесу. Важливими ознаками розвитку ураження мозку виступають:

  • парези і паралічі; ;
  • атаксія (неузгодженість рухів при відсутності м’язової слабкості);
  • болі в голові і області шиї.

На тлі ураження мозочка можуть відзначатися вестибулярні порушення – нестандартні нахили голови, мимовільний рух зіниць, манежні руху. Встановити точний діагноз в побутових умовах неможливо. Потрібна консультація і призначення лікування, розроблене фахівцем.

Діагностика менінгоенцефаліту в себе включає проведення фахівцем неврологічного огляду для виявлення локалізації місця ураження і ступеня вираженості патологічного процесу. Для отримання правильних даних, доктор призначає тварині здачу аналізів крові і сечі, що дозволяє оцінити загальний стан собаки. Точні діагностичні дані можна отримати при проведенні МРТ або КТ головного мозку.

Дослідження головного мозку за допомогою магнітно-резонансної томографії дає можливість візуалізувати стан органів центральної і периферичної нервової системи. Це потрібно для визначення точності локалізації та обсягу поразок з точністю до декількох мм.

Диференціальна діагностика проходить для відмінності інфекційного та ідіопатичного менінгоенцефаліту. Для цієї мети призначається аналіз ліквору-спинномозкової рідини. В результаті проведення всіх діагностичних досліджень, ветлікар призначає лікування.

Лікування менінгоенцефаліту у собак

Схема лікування діагностованого менінгоенцефаліту залежить від причин появи.

Якщо основою розвитку процесу запалення стала бактеріальна мікрофлора, призначається курс системних протимікробних засобів. Вибір засобу виконується на підставі результатів бакпосева спинномозкової рідини. До отримання результатів, призначаються антибіотики великого спектру дії з групи цефалоспоринів і фторхінолонів.

При грибковому ураженні мозку, доктор призначає протигрибкові сильнодіючі препарати.

Якщо основою розвитку менінгоенцефаліту стала вірусна хвороба, проходить симптоматичне лікування.

Для будь-якого пацієнта доктор підбирає схему лікування персонально. Це пов’язано з тим, що універсальної схеми терапії менінгоенцефаліту немає. В процесі лікування ветеринар проводить контрольні дослідження і огляди. Це дає можливість виправляти терапію персонально.

При діагностованих іммуноопосредованних менінгоенцефалітах, тварина отримує лікування довічно, з суворим контролем функцій організму протягом усього життя. Контроль процесу лікування виконується шляхом призначення повторних досліджень аналізів крові, електроенцефалограми і магнітно-резонансної томографії. Це дає можливість вчасно виправляти дозування препаратів для зниження їх побічної дії на організм.

Прогноз діагностованого у собаки менінгоенцефаліту залежить прямо від факторів, що спровокували хвороб і тяжкості ураження структур головного мозку.

При розвитку інфекційної форми захворювання і наявності обмежених, невеликих за розмірами вогнищ ураження, сприятливий прогноз.

У разі іммуноопосредованного менінгоенцефаліту у вихованця, ветеринари дають обачний прогноз. Вихованець може добре себе відчувати, а організм буде реагувати на терапію. Але не виключаються небезпеки раптового швидкоплинного прогресування патології з переходом в важкий стан, аж до загибелі собаки.

Запалення оболонок і тканин головного мозку в результаті аутоімунних змін, лікуються тривало. Прогноз залежить від того, як швидко була діагностована патологія і коли було намічено лікування.

З метою попередження розвитку менінгоенцефаліту у власного вихованця, слід дотримуватися ряду рекомендацій. Важливо проводити постійні вакцинації і протипаразитарні обробки. Однаково важливо пам’ятати про профілактичні огляди у ветеринара незалежно від того, як себе почуває тварина.

Уважне ставлення до улюбленця, організація збалансованого харчування і раннє лікування виниклих хвороб, дасть можливість улюбленцю прожити довге і щасливе життя.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.