Зміст
Для багатьох сьогоднішніх людей головним джерелом води для будь-яких потреб вважається водопровід. Будь-яка доросла людина чула про те, що рідина звідти, м’яко кажучи, не відповідає кращим уявленням про її якість — хлорування, яке є основним методом очищення, додає далеко не найкорисніший хлор, якість очищення дуже часто не тішить, а під час проходження іржавими комунікаціями вода ще раз забруднюється всілякими малоприємними речами.
Навіть велика і сильна людина, яка просто іноді п’є таку воду, наражає власне здоров’я на небезпеку.
Можна тільки уявити, наскільки важким є постійне перебування риби в такій обстановці. Завдяки цьому багато акваріумістів обов’язково відстоюють воду перш ніж вона потрапить в акваріум до улюбленців.
Для чого це необхідно?
Якщо навіть вашим джерелом вологи вважається абсолютно не водопровід, це ще не означає, що вона годиться для акваріума. Шкідливі домішки можуть знаходиться навіть у тій водоймі, якої антропогенний вплив не торкнувся. Зрештою, не всі ставки придатні для проживання живих істот і не будь-який різновид рибок може бути чутливим до будь-якого подразника, який для інших видів некритичний.
Спробувавши відстоювати рідину зі звичайного джерела, ви можете поспостерігати різні цікаві явища, коли вона помутніє або в ній випаде осад, якого раніше не спостерігалося.
Основною метою акваріумістів вважається видалення сторонніх речовин, які точно не принесуть користі лускатим улюбленцям.
Кумедним вважається той момент, що великий відсоток заводчиків риб постійно виконує цей ритуал, але насправді ніхто точно не знає, скільки власне необхідно відстоювати воду. Крім того, не потрібно бути генієм, щоб розуміти незаперечне — відстоювання не вирішує всіх проблем. Дуже часто навіть після нього рідина все ще може залишатися непридатною для нормальної риб’ячої діяльності.
Відсіявши міфи і дозвільні вигадки, доходимо висновку, що у воді є три типи забруднювачів, причому представники кожного типу можуть реагувати на відстоювання по-різному:
- тверді домішки випадають в осад і залишаються на дні, тоді як очищений лицьовий шар води можна акуратно злити;
- газоподібні домішки відрізняються легкістю, тому у відкритій посудині можуть випаруватися в атмосферу;
- рідкі компоненти, на превеликий жаль, методом відстоювання з води не видаляються.
Задані параметри води
Як для людини неприємне забруднене повітря, так і риби не можуть жити в забрудненій воді. Тому остання повинна відповідати конкретним вимогам, якщо ви дорожите життям власних вихованців.
Заради справедливості потрібно заявити, що різні біологічні види можуть висувати і найрізноманітніші вимоги, тому наведені нижче узагальнення вважаються комфортними для більшості видів, але не для всіх. Ми власне орієнтуємося на ті різновиди рибок, з яких зазвичай починають новачки, які поки що не дуже розуміють, як правильно піклуватися про вимогливі види.
Одним із найголовніших параметрів вважається кислотність рідини . У воді присутні як кислотні, так і лужні іони, і якщо їх порівну, середовище вважається нормальним, іншими словами нейтральним. Власне таке і вважається бездоганним для нормальної діяльності більшості акваріумної живності та рослин.
Рівень кислотності відзначається буквами pH і цифрою, якщо йдеться про нейтральну обстановку, вона буде описуватися як pH 7.
Відхилення в будь-яку зі сторін для середньої рибки вважаються небажаними, і чим вони істотніші, тим гірше.
Такий критерій не дарма йде першим — відстоювання ніяк на ньому не проявляється, а це означає, що вологу необхідно спочатку підбирати правильно.
Інший визначальний параметр — це жорсткість. Вона сильно залежить від того, скільки “сторонніх” речовин змогла розчинити в собі вода до того, як потрапила у ваш відстійник. Дуже часто збільшення рівня жорсткості забезпечує присутність у волозі розчиненого кальцію.
На відміну від безлічі інших розчинених у рідині речовин, кальцій (у нормальному дозуванні) для риб навіть корисний, оскільки з нього вони створюють “деталі” власного організму. Кожен вид вимагає конкретного рівня жорсткості, якого бажано дотримуватися, водночас рибки і рослини поступово виймають кальцій із вологи, роблячи останню м’якшою.
Щоб вода не втрачала необхідних характеристик, в неї необхідно додавати крейду, вапняк або черепашки, а ще хлорид магнію або соду. У цьому плані безмірно старанне відстоювання може навіть завдати шкоди.
Ще однією домішкою, яка перебуває в рідині в розчиненому вигляді, вважається сіль різного походження.
Мешканці акваріума можуть витягувати для власних потреб мінерали, розчинені в солоній воді, тому акваріуміст зобов’язаний стежити за тим, щоб солоність усередині штучного ставка завжди утримувалася на одному і тому ж рівні.
Скільки часу потрібно буде?
В інтернеті можна зустріти різноманітні рекомендації з приводу того, скільки часу необхідно відстоювати проточну воду з крана — трапляються навіть абсолютно фантастичні значення, які вказують на те, що витримка має становити до десяти днів.
Якщо ви засумнівалися в адекватності подібних рекомендацій, ви маєте рацію — результат виникає набагато швидше, а подальша процедура вже не приносить ніякої видимої користі.
Як ми вже вище писали, рідкі домішки або добавки, що перебувають у воді в розчиненому вигляді, ніяким відстоюванням видалені не будуть — тут можете навіть не розраховувати.
Газоподібні домішки здебільшого видаляються з води фактично миттєво в момент набору, до того ж особливо швидко це відбувається в разі якщо набирати вологу правильно — про це детальніше поговоримо в наступному розділі.
З твердими домішками ситуація трохи важча. Насамперед, за законодавчими нормами, у воді з під крана їх не повинно бути взагалі, однак це, зрозуміло, недосяжний ідеал — проржавілі труби з металу, потроху розпадаючись, виділяють найменші крихти іржі, яка разом із вологою проникає в акваріум. Якщо у вас є впевненість у тому, що ваш водопровід цілком складається з сьогоднішніх пластмасових труб, тоді домішок насправді не повинно бути, але хоча б вперше рідину точно перевірити необхідно.
Потрібно тільки залишити воду всього на годину і побачити, чи є в ній сторонні домішки чи ні — мінімальний осад, якщо він узагалі очікується, до цього моменту вже з’явиться.
При цьому поява деякого осаду ще не свідчить про те, що волога очистилася — вважається, що їй потрібно відстоятися 12-24 годин, щоб домінуюча частина шкідливих елементів пішла на дно.
У більшості випадків, коли рідина виділяється особливою каламутністю і забрудненістю, її можна відстоювати 2 дні, але було б краще знайти інше джерело. Здебільшого вважають, що випробуване джерело, з якого ви вже багато разів забирали воду для акваріума, можна посилено не перевіряти — умовно кажучи, тих же 12 годин має вистачити.
Потрібно звернути увагу: якщо навіть ви не бачили проблем, відстоювання все одно не завадить, просто його тривалість можна зменшити.
Проте навіть у подібній ситуації професіонали з досвідом радять інколи перевіряти вологу ще раз — у природі немає сталих значень чистоти, а це означає, що до вашого водопроводу чи колодязя могли потрапити сторонні домішки.
Набираючи воду з безпосередньо взятого джерела вперше, потрібно не тільки збільшити термін відстоювання, а й ретельно стежити за випаданням осаду, щоб більше дізнатися про особливості вологи.
Під час забору з натуральних ставків або колодязів рідина дуже часто виявляється каламутною через суспензію мулу і піску, який неминуче в ній є.
Якщо є впевненість, що це власне мул і пісок, то особливої потреби в їхньому видаленні та відстоюванні немає, оскільки вони не шкодять рибі, адже для неї норма жити в аналогічних умовах.
Єдина причина, чому це може заважати — неможливість захоплюватися вихованцями завдяки постійній каламуті.
Пісок, здебільшого, дуже швидко сідає сам, а ось для того, щоб “заспокоїти” глину, необхідно садити в акваріумі рослини з розгалуженою системою кореня, яка дуже добре зупиняє цю речовину.
Правильне відстоювання
Тільки з першого погляду людина практично не бере участі у відстоюванні.
Насправді можна отримати фактично ідеальну воду вдома, а можна відстоювати рідину настільки хибно, що жодні великі строки не дадуть необхідного результату.
На простому прикладі побачити можливі помилки можна, розглянувши, як правильно прибирається з водопровідної води газоподібний хлор.
- Частинки газу розкинуті по всьому об’єму води, а перед вами стоїть завдання — забезпечити їхній прямий контакт із повітрям, щоб гарантувати повне видалення газу. Посприяти цій дії ви можете вже на кроці наливу води — щоб це зробити, найкраще набирати її в тару для відстоювання потужним струменем, оскільки в момент удару волога виштовхуватиме з власних надр бульбашки газу.
- Що більша площа контакту поверхні води з атмосферою, то швидше й ефектніше відбудеться вихід будь-яких газоподібних забруднювачів, включно з хлором. У пляшці з вузькою шийкою тільки маленький відсоток води буде конкретно контактувати з повітрям, а це означає, що десь у товщі бульбашок може залишатися досить багато. Найрозумніше відстоювати рідину в широкій посудині.
- Накриваючи тару для відстоювання кришкою, ви перешкоджаєте нормальному газообміну, тож хлор, навіть виділившись із води, просто не має виходу, щоб покинути посудину. Дифузію не відміняв ніхто, хлор у просторі закритого типу може знову проникати у вологу.
Просте відстоювання не дає жодного ефекту при видаленні рідких домішок, але сучасна хімічна індустрія вміє вирішувати і не ці завдання.
Існують спеціалізовані кондиціонери, що зв’язують молекули подібних шкідливих сполук, як-от аміак, нітрити, хлорамін або сірководень — у такому вигляді вони будуть відокремлені від води та все ж випадуть в осад.
Маленька проблема полягає в тому, що для вибору правильного кондиціонера ви маєте знати, які речовини можуть бути розчинені у волозі, щоб не додати зайвої “хімії” туди, де її і так з надлишком.
Дізнатися, які загрози властиві для ставків у вас у регіоні, можна в санепідемстанції, там же підкажуть, чим власне слід чистити воду.
Терміни відстоювання залежать від підібраного кондиціонера і ступеня забруднення, але однієї доби теж має вистачити.
Наостанок дамо ще кілька рекомендацій, конкретно пов’язаних з відстоюванням і заміною акваріумної води. Може так статися, що вони допоможуть уберегти здоров’я ваших рибок від багатьох потенційних загроз.